Вже третій рік поспіль ми зустрічаємо свято Великодня в умовах війни.
Але ми тримаємось, бо з нами віра – віра в Бога, в Україну, в Перемогу і в наших Захисників і Захисниць.
Адже тільки завдяки їм сьогодні ми маємо змогу зустрічати Великдень, а не «Пасху» і освячуємо паски, а не «кулічі». Тільки завдяки їм маємо змогу робити це в українській церкві та можемо без страху молитися Господу рідною мовою.
Тож давайте в цей світлий день попросимо Божого захисту для тих, хто б’ється за українську Перемогу. Згадаємо доброю молитвою тих, кого від нас назавжди забрала ця війна. Обіймемо рідних і подаруємо турботу тим, кому ми зараз потрібні.
